Фрідріх Ніцше, 1883
Передмова Заратустри
Заратустра Ніцше сходить зі своєї гори, щоб сказати людям одне. Суть передмови:
Заклинаю вас, брати мої: лишайтеся вірними землі й не вірте тим, хто говорить вам про надії на потойбічне. Отруйники вони, знають це чи ні.
Зневажники Життя вони, вмирущі й самі отруєні, від яких утомилася земля, — тож хай вони зникнуть.
Колись злочин проти Бога був найбільшим злочином; але Бог помер, а з ним і ті злочинці. Грішити проти землі — ось що тепер найстрашніше: цінувати нутрощі непізнаваного вище за смисл землі.
Людина — це канат, натягнутий між звіром і чимось більшим, — канат над прірвою. Велике в людині те, що вона міст, а не мета.
Я люблю тих, хто не шукає спершу за зорями причини, щоб загинути і стати жертвою, — а приносить себе в жертву землі, щоб земля колись належала чомусь більшому.